На канікулах 6-В мандрував Житомирщиною.

2016-11-10

На канікулах 6-В мандрував Житомирщиною. Цього разу ми відвідали стародавній замок у місті Радомишль та музеї Житомира. Вражень – море! Але про все по порядку.

Спочатку ми поїхали до м. Радомишль. Після проведеної реставрації «Замок-музей Радомисль» являє собою повністю відновлену середньовічну фортифікаційну споруду з відтворенням автентичних інтер’єрів XVII-XIX ст. Нас вразило те, що замок загальною площею 2500 кв. м. не має рукотворного фундаменту, він збудований на гранітній скелі, що уходить вглиб землі на кілометри, і здатний простояти століття. Всередині замку, завдяки товстим кам’яним стінам, цілий рік зберігається однакова температура +18°. Тут все вражає духом давнини.

Душею «Замку-музею Радомисль» є Музей української домашньої ікони, від яких ми були в захваті! Тут представлені ікони народних і професійних іконописців, багатометрові домашні іконостаси, гуцульські складні і козацькі ковчеги, подорожні образи, ікони вирізані з дерева, відлиті з металу, написані на склі. Експозиція «Душа України» є найчисленнішою християнською експозицією в Україні, а сам музей – найбільшим музеєм ікон у Східній Європі.

Не залишило нас байдужими майстер-шоу з виготовлення паперу. Відроджуючи славні традиції «папірні» Києво-Печерської Лаври, у «Замку Радомисль» налагоджено процес ручного виготовлення паперу. Він аналогічний тому, на якому 400 років тому православні монахи друкували свої перші книги. Фабрика з виробництва паперу має все обладнання, яке використовувалося у XVII столітті, а також друкарський верстат для нанесення тексту на готові аркуші

Класний керівник, Юлія Вікторівна, навіть відчула себе давнім майстром з виготовлення радомишльського паперу. Ми всі мали змогу повернутися в часи, коли кожен аркуш, виготовлений вручну, мав надзвичайну цінність і слугував ідеям просвітництва та духовності. Також, за допомогою друкарського верстату, ми мали можливість нанести на нього текст.

У славному місті Житомир ми були в захопленні від музею «Ремісничий двір». Зустріла нас вивіска «Ремісничий двір» та стара 5-тонна австрійська пилорама кінця XIX століття. Екскурсію проводив Федір Євтушенко, який присвятив створенню цього музею більшу частину свого життя. Тут лише сокир 115 екземплярів. Серед предметів, які викликали наше захоплення, особистий кишеньковий штангенциркуль головного архітектора міста Мукачева. Не меншу цікавість викликали і гасові «всепогодні» лампи для залізничників і поліцейських – з трикольоровим «семафором» старовинний ручний пристрій для обсмажування кавових зерен з одночасним їх перемішуванням, спеціальні міні-міхи для видування пилу з «нутра» піаніно. Все, що представлено у цьому Музеї , може розповісти про 40 різноманітних професій, які нині вже навіть не існують. У колекції зберігаються також різноманітні інструменти, якими колись робили завивку та стрижку жінкам, голили чоловіків. У колекції вагів ми побачили кілька експонатів, які наочно демонструють, що «обважували» покупців і раніше…

Надзвичайно цікаво і пізнавально ми провели час на канікулах!