Мрійник і лицар (до 80-річчя від дня народження Ю.Ковальського)

2018-05-02

Є зорі різної величини, та суть не в розмірах,

мені здається, а в тому, що з глибин далечини

їх світло безперервно ллється.

О. Білаш

Юрій Ковальський - поет, прозаїк, журналіст пішов у вічну далечінь-дорогу – 1 травня 2018 року йому виповнилося б 80 років. Стихли його кроки на цій землі, в краю, який любив безмежно і ніжно: «Мій край – це Мавчине цвітіння. Твоя Вітчизно, зернь і скань». Є люди, як звірі, вони згасають, але світло, яке залишив Юрій Іванович – високохудожня, світосяйна творчість – мандрує з нами, захоплює, викликає довіру своєю задушевністю, теплотою і дивовижною щирістю:

Чолом вам, славні любомудри,

Вам, мої рідні, закохані люди,

Любов’ю наповнене серце несу.

Я – Ваша Людина.

Звучить поміж нами і для нас щире слово надзвичайно скромної «жив тихо і непомітно», лагідної, доброї, із світлою душею, чутливої і вразливої серцем людини. Глибоким патріотизмом пронизані поетичні зізнання, вимовлені голосом серця.

Про любов до рідної землі - України, читаючи напам’ять вірші Ю. Ковальського на сцені малого залу Будинку культури, сповідувалися гімназисти 5-А, 5-Б та 7-А класів.

За майстернє художнє представлення поезій Юрія Івановича зал дякував гучними оплесками учням 5-А класу: Войтович В., Литвинчук А., Шульгіну Н., Оніщуку А., Поліщуку Є., Бонковському Є., Шевчук В., Герич А., Шапран Д., Жук А.;

учням 5-Б класу: Гальчуку Т., Булгаковій Д., Довганюк А., Свірщук К., Герасимчук Д., Рассадіну К., Лаган Л. та гімназистам 7-А класу: В’язгіній В., Семенюку Б., Храбану В., Майданович В., Іщенко К., Кальченку В., Маслію О.

Навчила гімназистів артистично та емоційно читати учитель вищої категорії, учитель-методист К.І. Пилипенко.

Власна інформація